Українські військовослужбовці поділилися своїми думками про поточний хід битви за Курахове, а також про те, чого варто очікувати від ворога найближчим часом.
Всупереч думкам аналітиків – наступ ворога на Курахове зі сходу буде другорядним напрямком. Атакуючі дії тут носитимуть турбуючий і допоміжний характер з метою сковування маневру і резервів.
Друге – переоцінена роль Курахівського водосховища, як захист міста від наступу з півночі. Під час глибокого обходу нашого лівого флангу, водна перешкода починає грати на руку обом сторонам. Місто захищає, але і для противника водосховище розв’язує руки для дій за дирекцією Іллінка-Берестки-Старі Терни, не турбуючись за свій лівий фланг. Своєю чергою, вихід до Старих Тернів, поряд з успіхом у Сонцівки, закриває для них питання північного охоплення «курахівського фронту».
Третя хибна думка – можлива роль р. Сухі Яли як рубіж зупинки окупантів на південному фланзі «курахівського виступу». На жаль, за останній рік єдиною водною перешкодою, яка зупинила росіян, став Дніпро (наступною проблемою для них стане Оскол). З річками меншого розміру підрозділи росіян справлялися досить непогано. Крім того, просування ворога в бік Успенівки зводить перевагу річки до мінімальної.
Ще одна помилка – буде «котел» у районі Курахового. Не буде. Останній раз помилка зі створенням котла, в яку їх заманив Залужний, була Маріуполь. Відтоді росіяни такої помилки не роблять – починаючи з Соледара, завжди залишаючи невелике «перешийок» для виходу. Мета такого маневру – оточення вимагає зовнішнє і внутрішнє кільця, а потім час на знищення замкненого супротивника і його полон. А часу у ворога немає. Тим паче, на виході з вузького горла котла відступаючі втрачають значну кількість людей і техніки. При цьому сам вихід чинить деморалізуючий вплив на підрозділи і дискредитує командування, яке вкотре допустило подібну ситуацію.
Коментарі