Місто Курахове Донецька область сьогодні потерпає від обстрілів. Бої відбуваються поблизу, населення зазнає жахів війни, багато хто – евакуюється. Карта наочно показує, що лінія фронту наближається. Ми розповімо, як живе м. Курахове сьогодні, і до війни, історію, яка бере початок із 12 століття, про рибалку, відпочинок, басейн просто неба, ТЕС.
Бої за Курахове Донецької області
Місцеві жителі насолоджувалися розміреним життям до 2014-го, коли розпочалася АТО – бойові дії проти проросійських бойовиків. Обстріли міста були, але їхні наслідки виявилися не настільки руйнівними, як у сусідніх м. Мар’їнка і Красногорівка. Тому тут розміщували переселенців із прилеглих населених пунктів, охоплених бойовими діями.
У 2015-му інтенсивність бойових дій знизилася, здавалося, Курахове, Донецька область, Україна можуть жити спокійно. Однак, 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, тому прифронтове містечко енергетиків стало форпостом Донецької області. Часті масовані обстріли спричинили безліч руйнувань, є загиблі, поранені серед мирних жителів, значна частина людей залишила свої домівки. Бої за Курахове сьогодні йдуть поблизу.
Курахове до війни…
Місто займає площу 14 км², розташовуючись на карті Донецької області в західній частині регіону, біля Курахівського водосховища. Поруч знаходиться залізнична станція Роя, автомобільна траса Донецьк – Запоріжжя, за 32 кілометри південніше – Вугледар, 45 км південно-західніше – смт. Велика Новосілка.
Містечко належить до Покровського району, будучи адміністративним центром Курахівської громади, котра включає м. Гірник, смт. Курахівка, смт. Гостре, смт. Іллінка, села Дачне, Берестки, Ізмайлівка, Сонцівка, Успенівка та інші.
Місто складається із наступних районів:
- мікрорайон «Південний» – південно-східна частина, забудована переважно панельними 5-поверховими будинками;
- Роя – переважно забудова приватного сектора, яка займає східну частину;
- Іллінка – частина населеного пункту на північному березі.
Населення
В 1994-му населення Курахового – 24000 осіб, 2004-му – 21000 осіб, 2013-му – 20000 осіб. Згідно зі статистикою, 1 січня 2022 р. чисельність населення становила 18220 осіб.
Визначні місця:
- спорткомплекс «Олімпійський», який має басейн просто неба;
- храм Державної ікони Божої Матері;
- Курахівське водосховище;
- бази відпочинку;
- парк;
- стадіон.
Місцеві підприємства
Традиційно для Донецької області, населений пункт є промисловим, містоутворююче підприємство – ДТЕК Курахівська ТЕС. Теплоелектростанція, котра має проектну потужність 1600 МВт, дає жителям робочі місця, електрику, тепло, гарячу воду.
Ще одне велике місцеве промислове підприємство – ТОВ «Електросталь», що займається виготовленням металургійної продукції.
2011 рік – завдяки потужностям недіючого машинобудівного заводу запустили «Свято-Іллінський машинобудівний завод». Згодом він активно розвивався.
Важливе значення має залізнична станція Роя, котра обслуговує переважно ТЕС.
Основні об’єкти соціальної сфери:
- 4 школи, гімназія «Престиж»;
- дитячі садки «Космонавт», «Буратіно», «Сонечко», «Фіалка», «Казка», «Червона шапочка»;
- філія Придніпровського енергобудівного технікуму;
- професійний ліцей;
- школа мистецтв.
Є кілька супермаркетів (АТБ, Лафар), працюють ринки, магазини, кафе, лікарня, профілакторій, молодіжний центр, бібліотека, готель, центр культури і дозвілля.
Спортивна інфраструктура представлена стадіоном, різноманітними спортивними секціями (футбол, волейбол, настільний теніс, кікбоксинг, гирьовий спорт, плавання), спортивним комплексом «Олімпійський».
Басейн у Кураховому – особлива гордість
СК «Олімпійський», відкритий у 1980 році, – предмет особливої гордості. Тут, крім спортивних, атлетичних, відновлювальних залів, є унікальний плавальний басейн просто неба. Довжина доріжок (50 метрів) дозволяє приймати змагання з плавання або тренуватися професійним плавцям.
Діє військово-патріотичний клуб «Чорний вовк», де займаються підлітки 12-18 років, а також комунальний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх».
Відомі спортсмени:
- Владислав Гіда – кікбоксер, чемпіон Європи, призер Чемпіонату світу;
- Роман Романець – кікбоксер, чемпіон Європи;
- Павло Лепинський – чемпіон світу з гирьового спорту;
- Сергій Матюхін – відомий футболіст, гравець національної збірної команди України.
Рибалка в Кураховому Донецької області
Рибалка на Курахівському водосховищі, котре складається з 3 окремих водойм, пов’язаних між собою шлюзами, відома рибалкам звідусіль. Перше водосховище, котре отримало назву «тепле», – охолоджувач ТЕС, температура води тут на 5-10 градусів вище, ніж у двох інших, тому воно найтепліше, а також найбільше. Перша водойма має два шлюзи, її глибина становить 5 метрів (місцями – 9 метрів), дно кам’янисто-глинисте, пляж піщаний.
Риболовля захоплююча завдяки різноманітності риби: сазан, короп, карась, окунь, щука, лящ, товстолоб, сом, судак, верховодка, лин, плотва, краснопірка, раки.
Бази відпочинку Курахове, Донецька область
Особлива гордість – бази відпочинку Курахове, розташовані по усьому узбережжю водосховища. Відпочинок чудовий завдяки теплій воді, піщаному узбережжю, безлічі баз відпочинку різної форми власності (приватні та ті, котрі належать державним підприємствам). Працюють близько 40 баз відпочинку, найпопулярніші серед них: «Золоте руно», «Дубрівка», «Північна», «Янтар», «Райдуга», «Фіалка», «Сонечко», «Здоров’я».
Історія Курахового
Курахівська ТЕС – «серце» міста
Курахове (Донецька область) засновано 1936 року на лівобережжі Курахівського водосховища (річка Вовча, приток Самари). Робоче селище засноване завдяки початку будівництва електростанції.
Майбутнє містечко заснували завдяки об’єднанню селищ Тівалі, Нові Улакли, Старі Терни, Первомайське (пізніше приєдналися селища Іллінка (Шахтне), Роя). Назва походить від смт. Курахівка, що знаходиться поряд.
Одразу після початку будівництва електростанції (серпень 1936-го) з’явилися перші будинки робітничого селища, аптека, лікарня, амбулаторія, через місяць збудовано «семирічну» школу, дитячий садок, ясла.
З початком 1937 р. зведення електростанції тимчасово припинилося, оскільки більшість фахівців перевели, щоб завершити другу чергу будівництва Зуївської ДРЕС.
Спорудження теплоелектростанції велося авральними темпами, про що свідчить постійно зростаюча кількість задіяних працівників (початок 1938-го – 2147 осіб). У 1940-му селище будівельників Курахівгресбуд вже має 6458 мешканців. Воно активно забудовується, розвивається: збудовано гуртожиток, поліклініку, лікарню, школу (880 учнів), розпочато будівництво багатоповерхових будинків.
Завдяки ударним темпам будівництва перша черга ДРЕС здана в липні 1941 року. Після приходу Другої світової війни, через стрімкий наступ німецько-фашистських загарбників, із настанням осені обладнання і працівників теплоелектростанції евакуйовали. 20 жовтня фашисти захопили Курахівгресбуд.
9 вересня 1943 року населений пункт повністю звільнений від німецьких загарбників. Ворог залишив після себе зруйнованими теплоелектростанцію, інфраструктуру, житлові квартали. Літо 1946 р. – ДРЕС відновила роботу, 1952-й – запущено останній передбачений проєктом турбогенератор, який забезпечив електростанції повну робочу потужність.
Стрімкий розвиток
Наприкінці 1956 р. населений пункт отримав статус міста і нинішню назву, адже раніше іменувався Курахівгресбуд (до 1943-го), Курахівгрес (1943-1956 рр.). Містечко значно «розрослося»: працюють хлібозавод, лікарняний комплекс, пральний комбінат, «десятирічна» школа, багато інших соціальних об’єктів.
1948-й – збудовано механічний завод, який займається виробництвом екскаваторів, баштових кранів, бульдозерів, конструкцій для електростанції. 1960-ті – активно працює завод залізобетонних виробів. 1969-1975 рр. – проводиться масштабна реконструкція ДРЕС.
Триває активна забудова. 1970-ті – населений пункт може похвалитися більш ніж 30 магазинами, 8 їдальнями, кількома кафе, ресторанами, 2 поліклініками, 2 лікарнями, аптеками, працює профілакторій. Сфера освіти представлена 6 школами, професійно-технічним ліцеєм, енергобудівним технікумом, працюють 5 клубів, дитячі садки, бібліотеки.
Менш ніж за 40 років кілька розрізнених селищ стали сучасним промисловим містом, яке відіграє стратегічну роль для енергосистеми цілого регіону.
Багатовікова історія
Проте історія Курахового Донецької області більш стародавня. Доказом цього є 18 поховань кочівників XII століття, знайдених в кургані «Велика могила» під час реконструкції Курахівської ДРЕС (1969 р.). Із стародавніх могил вилучили кинджал, шаблю, кольчугу, сагайдак зі стрілами, рештки коня зі збруєю.